Любов, що не зникає

На мальовничому ісландському плато відносини Магнуса та Анни підходять до свого гірко-солодкого кінця. Широкі луки служать джерелом натхнення для мистецтва Анни, тоді як Магнус, працюючи рибалкою, більшість року проводить на бурхливому морі. Спільні моменти з трьома підлітками та собакою наповнені тонкою напругою.

Однак з часом докори змінюються примиренням, і на сварки можна почати дивитися з гумором та розумінням. Режисер Хлюнур Палмасон своєю кінематографічною поетикою показує, скільки цінного може залишитися від любові, навіть коли здавалося, що все вже пройшло.