Панельстори, або Як народжується житловий масив

У другій половині 1970-х років у чехословацькому кінематографі настала фаза певного оживлення та лібералізації. Поряд з Францішеком Влачилом та Душаном Ганаком до створення повнометражних фільмів змогла повернутися й Вера Хитилова. Незабаром після фільму "Гра в яблуко" вона знімає ще один так само критичний портрет нестабільних міжособистісних стосунків. У "Панельстори" житловий масив служить мікрокосмом нормалізаційного суспільства, де через недбалість, байдужість та комунікаційні бар'єри нічого не функціонує. Фільм охоплює всі покоління та різні соціальні групи через серію мікроповістей.

Серед акторів та неакторів в одній з ролей з'являється Ева Качиркова, співавтор сценарію. Як дружина будівельника, вона мала доступ до численної непублічної інформації про те, як виглядало будівництво житлових масивів у Чехословаччині. Зйомки проходили в одному з них — празькому Південному Місті. Портрет спільноти, члени якої переслідують лише свої індивідуальні цілі замість спільних соціалістичних ідеалів, виявився настільки виразним та гострим, що прем'єра була спочатку відкладена, а потім фільм показувався лише в обмеженій кількості кінотеатрів поза великими містами. Публіка на кінофестивалі в італійському Сан-Ремо змогла побачити "Панельстори" раніше, де фільм отримав Гран-прі в 1980 році.