Любов, що не зникає

Стосунки Магнуса та Анни наближаються до гірко-солодкого кінця на тлі ісландського нагір'я. Анна знаходить натхнення в просторих луках, а Магнус, який працює рибалкою, більшу частину року проводить в морі. Спільні моменти з трьома підлітками та собакою наповнені тонкою напругою.

З часом докори змінюються примиренням, і на конфлікти можна дивитися з гумором та розумінням. Режисер Хлюнур Палмасон демонструє своєю кінематографічною поетикою, скільки цінного може залишитися від любові, навіть коли здавалося, що все минуло.