Любов, що не зникає

На ісландському нагір'ї повільно в'яне фіолетовий вереск – і разом з ним розпадається стосунок між Магнусом і Анною, рибалкою та художницею, які серед суворої природи шукають вихід зі свого подружнього мовчання. Режисер Хлюнур Палмасон ("Білий білий день", "Забута земля") з характерною поезією показує, скільки може залишитися від любові, навіть коли вона здається зниклою; меланхолія природно переплітається з ніжним магічним реалізмом і гумором. Автентичні акторські роботи надають фільму надзвичайної ніжності та достовірності.